Оторіноларингологія (ЛОР)

Лікар-оториноларинголог (ЛОР) – займаєть­ся діагнос­тикою, ліку­ванням та про­філакти­кою захво­рювань ЛОР-орга­нів (вуха, горла та носа).

• — Біль в горлі
• — Утруднене, болісне ковтання
• — Виділення з носа
• — Утруднене носове дихання
• — Сверблячка в носі, чхання
• — Зниження нюху
• — Біль у вусі, відчуття чужорід­ного тіла
• — Зниження слуху
• — Відчуття закладеності вуха
• — Виділення відокремлюваного з вуха
• — Травма вуха, горла чи носа
• — Новоутворення ЛОР-органів
• — Шум у вухах
• — Осиплість (охриплість) голосу
• — Порушення ковтання

Багато симптомів захворювань ЛОР-орга­нів мо­жуть супро­воджува­тися голов­ним бо­лем, підвище­нням темпера­тури ті­ла, запа­ленням та хворобли­вістю лімфа­тичних вуз­лів. Ду­же важ­ливо своє­часно записа­тися до ліка­ря ЛОР для то­го, щоб макси­мально швид­ко та ефектив­но впора­тися із захворю­ванням. Крім то­го, бага­то захво­рювань ЛОР-орга­нів, які не бу­ли пролі­кова­ні належ­ним чи­ном, мо­жуть набу­вати хроніч­ної фор­ми (хроніч­ний ри­ніт, тон­зи­літ тощо). У тако­му випад­ку весь орга­нізм під­даєть­ся інто­ксика­ції від постій­ного вог­нища запа­лення, люди­на біль­ше схиль­на до впли­ву респі­ратор­них інфек­цій. Захво­рювання ЛОР-орга­нів нерід­ко дають ускладнення.

• — Тонзиліт — запалення під­небін­них мигда­ликів, слизо­вої оболон­ки гор­ла, лімфаде­ноїдно­го глот­ково­го кіль­ця.
• — Ларингіт — запалення слизових обо­ло­нок гор­тані.
• — Хронічний фарингіт — запалення слизо­вої обо­лон­ки та лім­фоїд­ної тка­нини глотки.
• — Ангіна - це запаль­ний про­цес в мигда­линах.
• — Хронічний риносинусит – це хроніч­не запаль­не ура­ження но­са, а саме йо­го слизо­вої обо­лон­ки та придат­кових па­зух носа.
• — Хронічний риніт - тривалий запаль­ний про­цес, який проті­кає у слизо­вій порож­нини носа.
• — Алергічний риніт — це запа­лення слизо­вої обо­лон­ки, що спричи­няєть­ся алер­генами.
• — Гайморит – це багато­видо­ве запа­лення гай­моро­вих па­зух (верхньощелепних).
• — Викривлення носової перегородки — це врод­жена або прид­бана ано­малія, що стано­вить со­бою відхи­лення перего­род­ки від анато­мічно правиль­ного розташування.
• — Поліпи носа - це доброякісні, безбо­ліс­ні ново­утво­рення, які є резуль­татом роз­рос­тання сли­зо­вої обо­лонки носа.
• — Отит – це небезпечне ото­ларинго­логіч­не захво­рювання, що супро­вод­жуєть­ся запа­ленням тка­нин вуха і болем.
• — Тубоотит (євстахіїт) – це запалення слизо­вої обо­лон­ки слухо­вої тру­би, спрово­коване за­паль­ними проце­сами гор­ла та носа.
• — Фурункули (вуха, носа) – це захворю­вання гній­но-запаль­ного харак­теру, що вра­жає воло­сяний фолі­кул на шкірі.
• — Сенсоневральна приглухуватість - це приглу­хува­тість, обумов­лена ура­женням внут­рішньо­го ву­ха, ней­ронів слухо­вого шля­ху, слухо­вої зо­ни ко­ри голов­ного моз­ку, що суп­ровод­жує ці­лий ряд захворювань.
• — Доброякісні новоутворення – група поши­рених захво­рювань шкі­ри та під­шкір­но-жиро­вого шару.
• — Злоякіс­ні ново­утво­рення (син.: зло­якіс­ні пух­лини) — різно­вид пух­линних утво­рень, який від­різняєть­ся низь­ким диферен­ціюванням склад­ників-клі­тин, швид­ким рос­том з інфільтра­цією ото­чую­чих тка­нин та наяв­ністю метастазування.

• — Ендоскопічна діагнос­тика (рино­скопія, ото­скопія, фаринго­скопія, пря­ма ларинго­скопія).
• — Рентгенологічна діагностика (наприк­лад, рентгено­графія або ком­п'ютер­на томо­гра­фія прино­сових пазух).
• — Тональна аудіометрія.
• — Лабораторна діагностика.
• — Тімпанометрія.

Лікування може бути консерва­тив­ним та хірур­гіч­ним.

Як консервативне лікування засто­совують­ся лікар­ські пре­пара­ти та різ­ні процедури:

• — Пункції верхньощелепних пазух носа.
• — Промивання лакун мигдалин (вакуум­не проми­вання лакун)
• — Метод вакуумного перемі­щення при проми­ванні навколо­­ пазух.
• — Аплікації або змащування лікарсь­кими речо­вина­ми слизо­вих ЛОР-органів.
• — Припікання слизових ЛОР-органів лікарсь­кими речовинами.
• — Катетеризація слухових труб.
• — Продування по Політцеру.
• — Пневмомасаж барабанних перетинок.
• — Промивання вуха лікарськими речовинами.
• — Внутрішньогортанні вливання та інші.

Хірургічні методи ліку­вання прово­дять та­кі втру­чання, як дезін­тегра­ція ниж­ніх носо­вих рако­вин за допо­мо­гою електро­хірургіч­них апа­ратів, ендоско­пічна полі­пото­мія носа (вида­лення носо­вих поліпів), вида­лення папілом і т.д.